Пенсія «колись» vs гроші «зараз»: скільки насправді коштує відкладання накопичень

Опубліковано 30.09.2026 · 8 хв читання

Вам 35–45, і Ви відкладаєте накопичення «на потім»? Це дуже людське рішення: зараз і так вистачає витрат — житло, діти, робота, життя. Пенсія здається далекою, а гроші потрібні сьогодні.

Але в цього «потім» є ціна, яку можна порахувати. Спокійно, без страшилок — просто цифри з офіційних джерел і трохи математики. Порахуймо разом.

Яка пенсія насправді: 55% отримують не більше 5 000 гривень

Станом на 1 січня 2026 року в Україні налічувалося 10 167 150 пенсіонерів, а середній розмір призначеної пенсії становив 6 544,62 грн [1].

Середня цифра звучить непогано. Але вона не описує реальність більшості. Розподіл за розмірами пенсій виглядає так [1]:

до 3 000 грн — 3,7% пенсіонерів;
3 001–4 000 грн — 31,1%;
4 001–5 000 грн — 20,2%;
5 001–10 000 грн — 29,6%;
понад 10 000 грн — 15,4%.

Разом не більше 5 000 грн отримують 55% пенсіонерів — понад 5,5 мільйона людей. А прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2026 року становить 2 595 грн [1] — саме від нього відштовхуються мінімальні виплати.

Висновок простий і без драми: державна пенсія для більшості — це базовий мінімум, а не збереження звичного рівня життя.

Що десять років роблять із грошима

Другий гравець у цій історії — інфляція. За розрахунком на основі офіційного місячного ряду індексу споживчих цін, з серпня 2016 по серпень 2026 року ціни в Україні зросли у 2,75 раза. Це означає, що купівельна спроможність гривні за десять років впала приблизно до 36%: те, що коштувало 10 000 грн у 2016 році, у 2026-му коштує вже близько 27 500 грн [2].

Гроші, які просто лежали, втратили майже дві третини своєї сили — без жодних витрат.

І це не історія з далекого минулого. У серпні 2026 року споживча інфляція прискорилася до 8,1% у річному вимірі, а окремі статті бюджету росли значно швидше: пальне за рік подорожчало на 38,7%, водопостачання — на 77,6% [3]. Двозначна інфляція для України — не виняток, а регулярна реальність: 43,3% у 2015 році, 26,6% у 2022-му, 8,0% у 2025-му [2].

Ціна десяти років зволікання: порахуймо

А тепер головне — математика складного відсотка. Візьмімо простий приклад: Ви відкладаєте 5 000 грн щомісяця.

За даними страхових компаній, середній показник за останні 10 років становить 13% річних (розрахунок команди HotLIFE). Візьмімо його для ілюстрації математики складного відсотка:

Отже, при 13% річних:

Сценарій А — старт зараз, горизонт 25 років: підсумок 11 235 457,60 грн.

Сценарій Б — той самий внесок, але старт на 10 років пізніше (горизонт 15 років): підсумок 2 748 629,57 грн.

Різниця — 8 486 828,03 грн. Саме стільки «коштують» десять років зволікання в цьому прикладі.

А щоб наздогнати втрачене за 15 років і вийти на той самий підсумок, щомісячний внесок мав би становити вже 20 438,29 грн замість 5 000. Час не компенсується грошима лінійно: кожен втрачений рік робить ціль дорожчою.

І ще одна показова розкладка. У сценарії А з 11,2 млн грн власні внески — 1 500 000 грн, а 9 735 457,60 грн — нарахований дохід: більшу частину результату дає не те, що Ви внесли, а те, як довго гроші працювали. У сценарії Б дохід — лише 1 848 629,57 грн з 2,7 млн підсумку.

Чим довший горизонт, тим більшу частку результату дає складний відсоток. Саме тому «колись» програє «зараз» — навіть за однакових щомісячних внесків.

На що розраховують українці — і що з цього виходить

За репрезентативним дослідженням НБУ та Info Sapiens, 71% українців називали державну пенсію серед очікуваних джерел доходу в старості. Водночас пенсію від недержавного пенсійного фонду очікували лише 3% [4]. (Уточнення заради точності: 71% — це «серед джерел», а не «єдине джерело».)

68% респондентів пояснили відсутність заощаджень у банках низькими доходами — йдеться саме про причину, яку називають самі люди [5].

А добровільні накопичення в Україні практично не розвинені: станом на 30 вересня 2025 року в недержавних пенсійних фондах було лише 887,8 тис. учасників — крапля на тлі 10,17 млн пенсіонерів і десятків мільйонів працездатних [6]. При цьому за підсумками 2024 року середньозважена дохідність усіх НПФ склала 15,93% — помітно вище річної інфляції 12% [7]. Інструменти працюють; ними просто майже ніхто не користується.

Що з цим робити: почніть із розрахунку

Ця стаття — не заклик лякатися і не тиск. Це запрошення порахувати саме Вашу цифру: скільки Вам потрібно, з якого внеску стартувати і який горизонт у Вас ще є.

Точну відповідь дасть персональний розрахунок ліцензованого фінансового консультанта — з урахуванням Вашого віку, доходу і цілей, а не усереднених прикладів зі статті.

Переходьте на першу систему онлайн підбору довгострокових накопичувальних програм HotLIFE.

Джерела

Математичні приклади в розділі «Ціна десяти років зволікання» — власні розрахунки автора за формулою майбутньої вартості ануїтету з щомісячними внесками; 13% річних — середній показник за даними страхових компаній за останні 10 років (розрахунок команди HotLIFE), використано для ілюстрації математики складного відсотка.